ДИТСАДОК

Відомо навіть малюку, 
Як добре жити в дитсадку. 
Прийшов - вітайся: «Добрий ранок!»
Мий руки і куштуй сніданок.
Немає часу на ниття,

Бо ждуть цікаві заняття: 
Музичне, ліпка, малювання, 
Ще й порахуємо старанно,
Розучим вірш, розкажем казку. 
Спіймати м'ячик? Та будь ласка! 
Що ще? На вулицю - гуляти, 
В рухливі ігри дружно грати.
Ось «Гуси-гуси», «Коровай», 
«Автомобілі» - обирай. 
Обід. Поспати не забув. 
Так не помітно день минув!
В. Чикало (За матеріалами дитячого журналу Жирафа–Рафа)

       Про режим дня сказано багато, але до цих пір не всі батьки розуміють його значення. Намагаючись розважити і потішити дитину раннього віку, часом перевтомлюватися його нервову систему достатком вражень, і замість радості та вдячності отримують капризи, сльози і зниження імунітету. Мало хто піклується про денному сні дитини. З дошкільником займаються раннім навчанням. При виборі меблів і освітлювальних приладів звертають увагу на їх дизайн, але не на розмір і функціональність. В залежності від амбіцій батьків, з чотирьох, і навіть з трьох років малюка щодня саджають і намагаються навчити її читати і писати, примушуючи зберігати невластиву даному віку нерухомість і зорове зосередження. Змушують подовгу сидіти за обіднім столом, дотримуючись «пристойності». А шестирічки майже всі приречені ходити в школу на підготовчі курси, займатися вечорами, відвідувати різні гуртки та секції, не маючи часу для такої необхідної їм ігрової діяльності.

Тому нам необхідним згадати традиції дитячих садків, де режим дня був розроблений у відповідності з віковими особливостями дітей.

       1. Необхідність режиму дня

Виховання здорового молодого покоління з гармонійно розвинутими духовними і фізичними силами нерозривно пов'язане з розробкою раціонального режиму дня і гігієнічної регламентацією різних сторін життєдіяльності підростаючого покоління.

Діяльність є основним фактором розвитку організму. Здоров'я зростаючого організму визначається насамперед створенням сприятливих умов для різних видів діяльності в навчально-виховних закладах і вдома, раціональним харчуванням, правильним чергуванням праці та відпочинку, дотриманням правил особистої гігієни, розумної організації дозвілля, попередженням шкідливих звичок. Все це повинно враховуватися при побудові режиму дня. Раціональний режим передбачає відповідність його змісту, організації та побудови певним гігієнічним принципам.

Ці принципи обгрунтовані законами вищої нервової діяльності людини і анатомо-фізіологічними особливостями та психологічними можливостями зростаючого організму.

Привчати дітей виконувати режим дня необхідно з ранніх років, коли найлегше виробляється звичка до організованості і порядку, до систематичної праці і правильному відпочинку з максимальним проведенням його на свіжому повітрі. Робити це необхідно поступово, послідовно і щоденно. У дітей ще щодо слабкі процеси внутрішнього гальмування і мала рухливість нервових процесів. Останнє ускладнює, а іноді робить зовсім неможливим швидкий перехід нервових клітин від стану збудження до стану гальмування.

Така складна для нервової системи дитини перебудова може шкідливо впливати на його здоров'я і працездатність і привести до хронічного перевтоми.

Ці фізіологічні особливості визначають один з гігієнічних принципів побудови правильного режиму дня - суворе його дотримання, неприпустимість частих змін, а також поступовість переходу до нового режиму навчання та виховання.

Зміст режиму та сумарна тривалість всіх режимних моментів (добовий бюджет часу) визначається другим гігієнічним принципом: всі види діяльності і відпочинку повинні враховувати вікові особливості організму. Характер і тривалість різних видів діяльності повинні відповідати функціональним можливостям дитячого організму; відпочинок повинен забезпечувати повне відновлення всіх фізіологічних систем організму.

Основними компонентами режиму є: сон, перебування на відкритому повітрі (прогулянка), навчальна діяльність, ігрова діяльність і відпочинок за власним вибором (вільний час), прийом їжі, особиста гігієна. Зміст і тривалість кожного з компонентів, а також роль їх у певні вікові періоди закономірно змінюються, набуваючи нові характерні риси та особливості.

Режим дня вважається правильним, якщо забезпечує достатній час для виконання всіх необхідних елементів життєдіяльності і високу працездатність на Протягом усього періоду неспання, попереджає розвиток стомлення, підвищує загальну опірність організму. Цим визначається провідна роль режиму в системі заходів профілактики захворювань.

Організація режиму дня і постановка навчально-виховного процесу у всіх типах установ є важливими розділами діяльності медичних працівників, санітарного лікаря з гігієни дітей та підлітків (і його помічника).

Режим дня дітей всіх вікових груп повинен передбачати час для самообслуговування і проведення гігієнічних процедур.

        2. Гігієнічна організація сну

Неспання дитини пов'язане з активною діяльністю збудженням нервових клітин під впливом зовнішніх подразників, надходять в кору головного мозку через відповідні: рецептори (око, вухо, шкіра і т.д.). ЦНС дитини раннього та дошкільного віку ще слабка, і під час неспання він легко стомлюється. Для відновлення нормального стану нервових клітин величезне значення має правильно організований і досить тривалий сон, що необхідно враховувати в дитячих установах.

Перед сном не можна рясно годувати дитину, поїти чаєм, кавою, какао, неприйнятні рухливі ігри. Щоб діти швидко засипали і добре спали, рекомендується укладати їх в один і той час. Мова дорослих повинна бути ласкавою, тихою, рухи м'які та спокійні.

3. Гігієнічна організація неспання

При організації неспання дітей необхідно враховувати гігієнічні вимоги. Діти, захоплені цікавою грою, не відчувають стомлення, але неправильно побудовані вила діяльності можуть бути навантаженням для нервової системи дитини і швидко привести до стомлення. Організовуючи діяльність дитини, треба враховувати не тільки вік, але і стан здоров'я, індивідуальні особливості. Важливо добре продумати чергування видів діяльності. Після ігор, що вимагають значного розумового напруження, повинні слідувати рухливі ігри, не пов'язані з великими розумовими зусиллями.

    Одним із важливих компонентів у формуванні фізично та інтелектуально досконалої організованої особистості є режим дня. Щоденно повторюючись, він привчає організм дитини до певного ритму, забезпечує зміну діяльності (ігрової, навчальної, трудової), при цьому оберігає її нервову систему від перевтоми. 

       В дошкільному навчальному закладі режим гнучкий, достатньо часу відводиться для прогулянок, сну, ігор, занять з обов’язковим чергуванням різних видів діяльності та відпочинку, що відповідає вимогам сьогодення. З дотриманням вимог та врахуванням вікових особливостей дітей двічі на день проводяться прогулянки на свіжому повітрі. Грі, як основному виду діяльності, також відведено чимало часу: до сніданку і після нього, у перервах між заняттями, на денній та вечірній прогулянках.

Група раннього віку

Вихователі:

·       Добра Галина Іванівна

·       Чутора Галина Михайлівна

Помічник вихователя:

·       Чутора Валентина Василівна

Предметно-ігрове середовище групи раннього віку

Центр сюжетних ігор

Центр будівельних ігор

Центр рухової активності

Центр ігор з піском

Центр образотворчої діяльності

Центр знайомство з природою

Центр сенсорного розвитку

Центр маніпуляційної діяльності

Патріотичний куточок

                 Група – друга молодша

Вихователі: Любка А.А.

                  Фречко К.Ю.

Помічник вихователя: Мелкозерова Л.Ю.

Розвивальне предметно - ігрове середовище

Сюжетних ігор

Театралізованої діяльності

Рухової активності

Будівельних ігор

Знайомство з природою

Куток книги

Настільний та будівельно-конструктивний

Самостійної художньої діяльності

Музичних інструментів

Куток усамітнення

Середня група

В нашому садочку гарна кожна днина

Любо тут зростати дітям України

Трудове виховання дітей дошкільного віку як педагогічна проблема сучасності

Трудове виховання – одна із складових системи гармонійного розвитку дітей дошкільного віку. Базисом трудового виховання є певна сума знань, доступних і цікавих для дошкільника, позитивний рівень їх прийняття та осмислення. Народна педагогіка здавна була проникнута ідеями трудового виховання дітей, яке починали з раннього віку. Використовуючи працю як засіб морального, фізичного, інтелектуального, естетичного розвитку дитини, наші пращури оспівували і звеличували її в піснях і казках, акумулювали квінтесенцію мудрості у прислів’ях та приказках, що від діді-прадіда передавалися нащадкам і дійшли до наших часів.

Ставлення дошкільників до праці

    Сьогодні, якщо запитаємо дитину дошкільного або й старшого віку про те, що необхідно робити, аби життя складалося успішно і щасливо, то навряд отримаємо відповідь: «Працювати». У кращому випадку почуємо: «Добре вчитися».     Ставлення сучасних людей до праці змінилося. Щоб поліпшити його, необхідно переглянути систему знань про працю дорослих членів суспільства, які отримують діти, змінити ставлення до людей праці і сформувати у дітей працелюбність як одну з базових якостей особистості. Знання  стимулюють розвиток моральних почуттів дітей та спонукають їх до діяльності. Тому таким важливим є правильний вибір інформації про трудову діяльність дорослих, яку ми подаємо дітям, та методика її подання відповідно до потреб і запитів дошкільників. Залишаючись актуальною протягом всієї історії розвитку людства, проблема трудового виховання дітей дошкільного віку потребує сучасних підходів до свого розв’язання.

    Ставлення дитини до праці дорослих формується на основі знань, отриманих з різних джерел: від вихователів у дитячому садку, з художньої літератури, мультфільмів та кінофільмів, бесід і розповідей дорослих або дітей та з власного досвіду спілкування з людьми різних професій, спостережень за їхньою діяльністю. Пам’ятаючи, що все починається з родини, спробуємо проаналізувати, яку інформацію про трудову діяльність власних батьків отримує дитина у сім’ї.

Щоб здоровими зростати

Треба вправи добре знати

Вправно ходять малюки,немов справжні козаки

Цікаво нашим діткам

На занятті з математики

Людина – частина природи, потяг до всього живого закладений у ній від самого народження, та чи не найяскравіше виявляється в дитячому віці. 
Дошкільний вік – найважливіший етап у становленні екологічногосвітогляду людини, передбачає створення передумов гуманної взаємодії з природним довкіллям. Дошкільний вік характеризується підвищеною допитливістю в різних сферах, але особливий інтерес діти проявляють до природи. Тому екологічне виховання в дитячому садку займає важливе місце в розвитку пізнання навколишнього світу, виробленні гуманного ставлення до всього живого і формуванні усвідомленого поведінки у природному середовищі.

Мета екологічного виховання:

v  формування знань про природу, природні явища, рослинний і тваринний світ;

v  розвиток естетичних почуттів: любові, поваги, бережливого ставлення по відношенню до світу природи;

v  спонукання в дітях бажання доглядати за природою і тваринами, берегти і зберігати природні багатства.

v  формування системи знань, поглядів, переконань, які є основою відповідального та дієвого ставлення до навколишнього природного середовища. Тобто, формування екологічної культури дошкільника.

Основою екологічного виховання є:

v емоційно – позитивне ставлення до природи;

v знання про природу;

v діяльність у природі;

v природоохоронна робота, доступна дітям.

       Основні завдання:

v зачарувати світом природи;

v розкрити взаємозв’язки та взаємозалежності у природі;

v розширювати   коло   уявлень   про   природоохоронну   роботу   в природі;

v розвивати пізнавальні інтереси;

v виховати допитливих натуралістів;

v виховати бережливих господарів землі;

v організувати посильну трудову діяльність у природі.

Виховання екологічної культури дітей дошкільного віку

Сучасні концепції дошкільного виховання орієнтують практиків на формування особистості як одне з першочергових завдань навчально-виховної роботи з дошкільнятами. Важливою ознакою розвиненої особистості дитини є активність, котра проявляється у різних сферах: ігровій, трудовій діяльності, пізнанні навколишнього, взаєминах з дорослими та однолітками. Це робить особливо актуальним пошук таких педагогічних технологій, в основі яких лежало б забезпечення активної позиції вихованців, надання їм ініціативи у найрізноманітніших видах діяльності. Відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти до кінця дошкільного віку у дитини має бути сформований природодоцільний світогляд, в основі якого – усвідомлення дитиною себе як частки природи, відчуття відповідальності за те, що відбувається навколо неї та внаслідок її дій у довкіллі. Важливий і актуальний для сьогодення є такий напрямок роботи як екологічне виховання.

Головний напрям, який може забезпечити успішне розв’язання завдань екологічного виховання дошкільнят є розвиток пізнавальної активності дітей у процесі ознайомлення їх з природою. В центрі уваги педагогів має бути не просто повідомлення дітям окремих фактів та узагальнень, а їх оцінка, спрямована на усвідомлення екологічної цінності природи, її єдності з людиною. Саме це дозволить формувати у них не тільки екологічне мислення (тобто вміння розмірковувати з приводу даної теми), але і, що важливіше, вірну поведінку, правильну діяльність. 

Головною метою екологічного виховання є закладання основ для розвитку у кожного екологічної культури особистості, без формування якої не можна розраховувати на подолання тієї глибокої еколого-економічної кризи, в якій перебуває Україна. Вирішуючи це завдання, сучасна дошкільна педагогіка знаходиться перед проблемою змісту та вікової специфіки того образу досконалого навколишнього світу, котрий здатна осягнути (сприйняти і осмислити) дитина дошкільного віку. Цей образ у філософії отримав назву соціально-економічного ідеалу, зміст якого має яскраво виражену вікову специфіку. Формування його вже в дошкільному віці базується на засвоєнні дітьми певної сукупності знань, зокрема основ екології (знання про залежність живих організмів від умов існування: екологічні потреби рослин, пристосувальні властивості тварин, сезонні зміни в живій та неживій природі тощо).

У дошкільному віці у формуванні екологічного ідеалу основна увага має надаватися двом його сторонам – естетичній та моральній.

Естетична складова ідеалу постає як формування у дошкільників образу досконалої (з позицій «прекрасне – потворне») природи, виховання естетичного емоційно-позитивного ставлення до неї.

У моральному компоненті відображається усвідомлення моральної цінності самої природи та уявлення про моральне ставлення людини до неї. Ці два компоненти є нерозривні між собою. Крім змісту, вікову специфіку має також і форма подання дітям соціально-економічного ідеалу. Це має бути форма, котра забезпечувала б єдність естетичного та етичного у ставленні до природи, образність та дієвість даного ідеалу, що має відповідати притаманному дошкільнятам наочно-образному та наочно-дійовому мисленню. Врахування всього вищесказаного обов’язкове при визначенні як основних завдань екологічного виховання дітей дошкільного віку, так і конкретного  змісту, форм та методів роботи з ними.

Форми і методи екологічного виховання

Велике значення в екологічному вихованні особистості займають екскурсії, завдяки яким діти знайомляться з різноманіттям природного світу і спостерігають за явищами природи. Екскурсії також важливі для накопичення знань про особливості природи рідного краю та орієнтування на місцевості: вміння знаходити взаємозв'язки в природі, спостерігати народні прикмети, пророкувати наслідки діяльності людини, як сприятливою, так і негативною. Під час екскурсії діти вчаться взаємодіяти з навколишнім світом. Для цього вихователь приділяє особливу увагу тому факту, що людина – лише гість у світі природи, і тому повинен слідувати заповідям: дотримуватися тиші, бути терплячим і уважним.

Роль казки у вихованні дошкільнят важко переоцінити, а екологічні казки цікаві, насамперед, новизною сюжету і введенням незвичайних персонажів. Завдяки казкам дітям у доступній формі можна розповісти про складні явища в природі, про відносини природи і людини і важливості людської праці. Особливе місце займають казки, придумані самими дітьми.

Одним з основних видів навчання дошкільнят є дидактичні ігри з екологічного виховання. Завдяки грі дитина вчиться виділяти ознаки явищ і предметів, порівнювати їх і класифікувати. Діти засвоюють нову інформацію про природному світі, розвиваючи пам'ять і сприйняття, міркують про життя тварин і рослин, розвиваючи мислення і мова. Дидактичні ігри сприяють застосуванню отриманих знань для спільних ігор, удосконалюючи в дітях навички комунікації. Зрозуміло, екологічний розвиток дітей в саду буде особливо ефективним, якщо воно взаємопов'язане з екологічним вихованням у сім'ї. Тому педагоги повинні спонукати батьків до створення сприятливих умов для еколого-розвивального середовища в домашніх умовах.

     Методичні поради вихователям

Зважаючи    на    пізнавальні    особливості    дітей    дошкільного    віку, вихователям слід забезпечити:

v наочну агітацію повідомлюваних знань;

v організувати активну дослідницько – пошукову діяльність;

v поетапне ускладнення знань;

v варіативність повідомлення другорядних ознак і характеристик на основі демонстрації суттєвої ознаки чи явища.

Основні методи:

v експеримент;

v спостереження;

v безпосередній контакт з природою;

v праця в природі;

v дослідницько — пошукова робота;

v поетапна фіксація результатів;

v дидактичні ігри;

v демонстрування картин, ілюстрацій, фотографій;

v бесіди;

v словесно — логічні завдання;

v проблемні завдання, запитання, ситуації.

Педагогічні прийоми:

v показ;

v пояснення;

v порівняння;

v зіставлення;

v створення проблемних і пошукових ситуацій;

v активізація знань і досвіду дітей про природу.

У ялиночки на ручках   Замість пальчиків – колючки.

Ти, ялинко не колись!  Краще з нами подружись.

                  Організаційні форми:

v заняття;

v екскурсії;

v прогулянки;

цільові спостереження

Форми роботи поза заняттями:

v екологічні виставки кожної пори року;

v екологічні конкурси:

§ словесні    (відповіді   дітей    на    пропоновані    запитання,    описи малюнків, натуральних об’єктів або явищ, загадування загадок, розв’язання проблемних завдань);

§ графічні (діти малюють будь – яку пору року, ластівки, поштові марки природоохоронного змісту);

§ пантомімічні  (передбачають  наслідування  характерної  поведінки тварин, творчі уявлення про ту чи іншу рослину);

§ політехнічні (влаштовують для набуття вміння складати букети, композиції, збирати цілюще зілля, чистити годівниці та інших доручень).

Дидактичний  матеріал, який використовується на заняттях з екологічного виховання

Економічне виховання

«Маленька людина… повинна побачити
і зрозуміти, у чому коріння нашого життя,
від чого залежить те, що у нас на столі…»
В. Сухомлинський

Економічне виховання дошкільників - новий напрямок дошкільної педагогіки. В останнє десятиліття постало питання про те, що будь-яка сучасна людина повинна володіти діловими якостями. Ці вимоги суспільства зробили проблему економічного виховання актуальною вже стосовно дітей дошкільного віку, так як дитина з малих років стикається з такими економічними категоріями, як гроші, речі, праця, вартість.
    Одним із завдань економічного виховання дошкільників на сучасному етапі є формування основ економічної культури, що підкреслює взаємозв'язок економічного і морального виховання. Життя кожної людини безпосередньо пов’язане з економікою. Усім зрозуміло: в умовах ринкової економіки кожна людина потребує адекватних уявлень про економічні категорії та навичок економічної поведінки. Саме життя поставило перед педагогами завдання економічної освіти дітей, виховання раціонального споживача, здатного ощадливо розпоряджатись і власними, і громадськими ресурсами. Без опанування конкретних економічних уявлень неможлива реалізація таких завдань Базової програми, як соціалізація дитини, формування в неї цілісної картини світу і, зрештою життєвої компетентності. Ознайомити дошкільника зі світом сучасної економіки можуть перш за все дорослі – батьки і вихователі – під час безпосереднього спілкування з дитиною. Їхнє завдання – не тільки дати дітям певний обсяг економічних знань, а й навчити правильно користуватися ними в різних життєвих ситуаціях. Дорослий повинен керувати формуванням правильного бачення світу,(В.О.Сухомлинський). Економічні знання сприяють орієнтації дитини в довкіллі та, що дуже важливо, формують свідоме ставлення до нього, здатність переживати отриману інформацію.

     Економіка - це перш за все рішення двох ключових питань: звідки беруться кошти,(не обов’язково гроші) і як ними розпоряджатися, при цьому відсутність одного з них робить недієздатним другий. Основною  метою економіки для малюків є формування навичок та умінь раціонального використання та інтересу до матеріальних цінностей, розвиток економічного мислення, спонукання до ділової активності, ознайомлення з  сучасними ринковими відносинами.    

          У програмі «Українське довкілля» є розділ «Основи економічної культури» де налагоджується, що основи економічної культури легше зароджується і проявляються в грі. Та визначаються основні завдання:       

 Беручи до уваги важливість економічної освіти як складника загальної економічної культури людини, ми намагаємося розкрити всі особливості цього процесу в дошкільному закладі. На заняттях розкриваємо основні економічні категорії (потреби, товари, послуги, гроші, праця, вибір, реклама тощо). Крім спеціальних занять формування економічних уявлень, обов’язково використовуємо і на інших заняттях (з  математики, розвиток мовлення,екологія) на екскурсіях, прогулянках, праці, іграх та самостійній дитячій діяльності.

Раціональне використання відходів (крихти хліба).

            Для систематичного і планомірного введення дітей у світ економічних уявлень у групі створено відповідне розвивальне предметно-ігрове середовище: економічна ігротека, пізнавальна зона,тематична бібліотека.   

                                      ЕКОНОМІЧНА ІГРОТЕКА:     

    Дидактичні ігри з теми: «Професії людей», « Хто де працює?», «Хто на чому поїде», «Вибери предмет», «Хочу i треба» та інші.

   Настільно-друковані ігри: «Кому що потрібно», «Граємо в професії», «Моя перша покупка»,  «Супер  споживач», та iншi.

Гра «Хочу і треба».

Гра «Кому, що потрібно для роботи?»

Гра « У магазині».

Гра «Вибери предмет».

Сюжетно-рольові ігри: «Будівельники», «Лікарня», «Аптека», «Магазин»,  «Перукарня», «Кафе» та інші.

Посібники з економіки якими користуємося

Виховання — велика справа: воно вирішує долю людини. 
  В. Бєлінський